«Затонуле місто князя Тугана»
Місто добровільно провалилося під землю, щоб не дістатися ворогам; невинні дівчата обернулися на білі лілеї-купави. Класична фольклорна раціоналізація раптового карстового провалу; лягла в основу балад А. Міцкевича.
Озеро Світязь
Шацький національний природний парк; біосферний резерват ЮНЕСКО «Західне Полісся»
58.4 м
Макс. глибина
≈26.2 км²
Площа
180.8 млн м³
Об'єм води
≈30.2 км
Берегова лінія
Ексклюзив
Карта підводних урочищ
34 локальних назв дна — ями, підводні гори, затоки й рибні місця, якими користуються місцеві рибалки. Основа — батиметрична схема за промірами С. Ленцевича (1931), геоприв'язана до сучасних мап. Увімкніть шар «Схема глибин (1931)» або перемкніться на супутник.
Розташування зон орієнтовне (±50–200 м): позиції відчитані зі схематичної карти 1931 року.
Розріз дна: захід → схід
Захід → схід, 7,8 км: проведіть по воді
Глиб 58,4 мТучна яма 32 мОстровенська гора 0,6 м
—
0 км · затока Бужня3,9 км7,8 км · урочище Гряда
Екосистема
Хто тут живе
Аборигенні види риб
вугор європейськийщукаокуньпліткалящкарасьлинв'юнсудаккраснопірка
Інвазивні види
сомик канадський
Червонокнижна флора
шейхцерія болотнаросичка англійськалюбка дволистажировик Льозеляжуравлина дрібноплода
Орнітофауна
орлан-білохвістлебідь-шипункриженьбакланкулик
Історія
Хронологія
- 1019
Перша згадка теренів у «Повісті временних літ» — битва Ярослава Мудрого зі Святополком поблизу озерного комплексу.
- 1444
Перша документальна фіксація поселення — села Світязь.
- 1531
Перша згадка про Петро-Павлівську церкву; парафія Любомльської протопопії Холмської землі.
- 1564
Люстрація Любомльського староства: 9 дворищ, привілей на вільний вилов риби в озері у 35 осіб.
- 1796
Кадастр: село налічує 101 двір та 508 жителів; разом із приписними селами — 643 віряни.
- 1846
Освячено муровану Петро-Павлівську церкву, що збереглася донині.
- 1899
Перше ґрунтовне лімнологічне дослідження П. А. Тутковського (опубл. 1901).
- 1937
Демографічний пік: 313 дворів та 2426 жителів села.
- 1983
Створення Шацького національного природного парку.
Фольклор
Легенди озера
«Лицар Освід і дівчина Пуля»
Сльози згорьованої Пулі затопили поле битви, утворивши озеро; назва «Світязь» — на честь витязя Освіда.
«Древнє море і кит»
Полісся було дном моря; кит, що залишився в найглибшій западині, скам'янів і став островом посеред озера.
«Дід і пастухи»
Записана П. Тутковським у 1901 р.: Бог в образі старого карає злих пастухів; з-під піднятого каменя вдарив струмінь, що утворив озеро.
«Поранений князь («Свєт язь!»)»
Поранений князь омив рани цілющою водою, прозрів і вигукнув «Свєт язь!» — етимологічний міф топоніма.
У літературі: Адам Міцкевич — балади «Świteź» та «Świtezianka» (1821) · Фредерік Шопен — фортепіанні балади за мотивами Міцкевича · Леся Українка — «Лісова пісня» (поліська демонологія)
Довідник
Урочища озера Світязь: повний список
Бужня
затока
Велика відокремлена затока на крайньому заході
Вербина
прибережна зона
Зона поруч із південним берегом (навпроти села Світязь)
Веретенева
западина / яма
Урочище між Черевицькою горою та східним берегом
Ворота
протока
Вузька протока, що з'єднує затоку Бужня з основним озером
Глиб
58.4 мзападина / яма
Найглибша точка озера (58.4 м), різкий обрив на північ від острова
Голодиєцька Гниля
схил / перехідна зона
Перехідна зона від очерету до великих глибин на заході
Голодиєцький очерет
очерети
Мілководна прибережна зона на західному узбережжі
Гриценова
прибережна зона
Прибережна зона на південному сході
Довга яма
западина / яма
Витягнута западина безпосередньо на південь від острова
Дяблова
прибережна зона
Західний берег, південніше Голодницького очерету
Завірюхова
прибережна зона
Прибережна зона на південно-західному березі
Ільновка
прибережна зона
Північний берег (в районі села Пульмо)
Камінь
мілина / підводна гора
Мілина біля південного берега (ближче до центру с. Світязь)
Карчимна
прибережна зона
Південний берег, східніше від Каменя
Кизьки
прибережна зона
Північно-східна прибережна зона
Кінь
прибережна зона
Південно-західний берег, одразу на схід від протоки Ворота
Кічка
западина / яма
Пониження на південь від Тучної гори
Козлово
15.7 мзападина / яма
Глибока западина (15.7 м) у найпівденнішій частині озера
Коритня
затока
Затока/урочище на східному березі, південніше Ступи
Куток
прибережна зона
Північно-західний вигин берега
Куцька
схил / перехідна зона
Південно-західна частина, глибше від берега
Ловиська
затока
Велика затока на східному узбережжі
Луки-Долина
затока
Вузька, витягнута затока на крайньому південному сході
Надесняк
прибережна зона
Найпівденніша точка берегової лінії озера
Островенська гора
0.6 ммілина / підводна гора
Мілина (0.6 м) одразу на схід/південний схід від острова
Островенська долина
западина / яма
Пониження дна на схід від острова
Пащенева
урочище
Зона поруч із Черевицькою горою та Вербиною
Ринова
20 мзападина / яма
Западина (до 20 м) на південний схід від острова
Середня гора
1.2 ммілина / підводна гора
Велетенське мілководдя (1.2 м) у східній частині озера
Ступа
мілина / підводна гора
Мілководна зона на крайньому північному сході (поруч з урочищем Гряда)
Тучна гора
1.5 ммілина / підводна гора
Плато на південний захід від острова, поруч із Тучною ямою
Тучна яма
32 мзападина / яма
Глибока западина на південний захід від острова
Черевицька гора
2.5 ммілина / підводна гора
Підняття дна (2.5 м) у південно-східній частині
Щучна
0.8 ммілина / підводна гора
Мілководне урочище (0.8 м) на північний схід від острова
Джерела
- Світязь науковий — Бібліотека опорного закладу «Шацький ліцей»
- Якість води в озері Світязь за вмістом хімічних елементів під впливом антропогенного навантаження — Шацький НПП, 2024
- Світязь — Вікіпедія